Прага всього за $25 – моя перша соло-подорож

Ідея відвідати Прагу у мене виникла спонтанно, але цілком усвідомлено. Самостійно (без туристичних агентств, путівок) я вже подорожував, але завжди це було в компанії моїх друзів 🙂 А зараз я вирішив, що настав час спробувати свої сили в соло-подорожі, коли ти не тільки сам готуєшся до поїздки, але й весь шлях, як би це правильно висловити, нібито сам (забігаючи наперед, скажу, що на самоті ти проводиш не дуже багато часу)!

Отже, почну, напевно з мотивації — як же народилася ця ідея. Все дуже просто — я відвідав у нашому місті один із заходів Книгарні «Є», в рамках проєкту “Мандри”, де виступила Катерина Єгорова, засновниця проєкту »Girls Travel Solo”. Загалом, хочу сказати, що сам проєкт має дуже гарний формат і настрій. У тому виступі мені запам’яталася фраза — «не гальмуй, якщо хочеш подорожувати бюджетно!» Катерина розповідала дуже мотивуюче, на мій погляд, і, на цій хвилі, повернувшись додому, я виявив чергову «спам-розсилку» – «Львів — Прага» — всього 100 грн.! (насправді це не «спам», а просто розсилка з акціями від різних компаній). Через деякий час, там же, у Книгарні «Є», Поліна Фролова дуже душевно розповіла про свою соло-подорож стежкою «El Camino de Santiago» («Шлях Святого Якова») в Іспанії. Ось тоді я й вирішив, що «все» — настав час діяти!

Як знайти дешевий квиток до Праги

Знайти дешевий квиток до Праги виявилося досить просто, особливо якщо ти не прив’язаний до конкретних дат.

Як я вже писав, цього разу я отримав лист від компанії «East West Eurolines» , вони курсують до Польщі, Чехії, Італії, Німеччини, Білорусі та по Україні. Акція передбачала квитки (не більше 2 на одну особу, але й не більше 2 на автобус) до Польщі та Чехії всього за 100 грн. (а це 3€ або приблизно $3,41)

Я переглянув дати й знайшов собі підходящі, щоб 4 дні провести у Празі 🙂

Під час реєстрації на сайті мені нарахували «бонус» у розмірі 0,3 €, який можна використати на квитки.

З огляду на те, що я купував квиток спочатку туди, а потім назад (двома транзакціями) і система сайту спрацювала не дуже коректно, мені вдалося застосувати бонус аж двічі. У підсумку — обидва квитки обійшлися мені по 2,7 € кожен!
Хоч я й програміст, але скажу спасибі «криворуким програмістам» за цей приємний баг! 🙂

Через кілька днів отримав ще один лист від компанії «Ecolines» , яка могла б відвезти мене із Запоріжжя до Праги всього за 200 грн! Це дуже приваблива пропозиція! Але оскільки я вже купив квитки зі Львова і мені не хотілося провести 36 годин поспіль у дорозі, я вирішив, що, може, іншим разом 🙂

Підсумую: щоб бути в курсі всіх акцій, рекомендую підписатися на розсилки на сайтах перевізників, які здійснюють поїздки до Праги.

Останні приготування до поїздки до Праги

Квитки були куплені зі Львова, залишалося лише дістатися до «міста Лева».

Мені не хотілося одразу після доби в поїзді пересідати на автобус. Я вирішив провести один день у Львові. Добре, що є друзі, з якими можна прогулятися славним «європейським» містом!

На сайті «Укрзалізниці» придбав квитки до Львова та назад за 163 та 177 гривень відповідно, що склало близько $12.

Ну і останній штрих — це забронювати житло у Львові, і я «на старті». У цьому мені допоміг сервіс booking.com, на якому я й знайшов собі недорогий варіант. Мій вибір зупинився на хостелі Hostel OK, назва якого збіглася з умовами 🙂 Все начебто й тепло, і сухо, гаряча вода, кухня, але все виглядає ОК. Загалом на одну-дві ночі — чудовий варіант майже в центрі Львова, за $4 на добу.

Ах, так, зовсім забув, СТРАХОВКА! Після того, як я витратив трохи більше $100 у лікарні Таїланду, я вирішив застрахуватися. Обдзвонив кілька компаній і зупинився на «AXA Страхування» , де мені оформили страховку на 5 днів всього за 133 грн. Страхуватися чи ні — це, звичайно, індивідуальне рішення, але мені вона дуже знадобилася на зворотному шляху! Про це — у наступних статтях 🙂

Львівські пригоди

До Львова доїхав без пригод. Єдине, у чому я прогадав, це те, що я не взяв у дорогу багато їжі, сподіваючись, що куплю все необхідне у Кривому Розі. Зовсім забув, що поїзд, на якому я їхав, проїжджає повз 🙂

Настала обідня пора, тому вирішив зайти в «Пузату Хату» перекусити та почекати, поки мій друг з Монблану Андрій Павлеса звільниться (ти його вже знаєш з попередньої історії про поїздку в Карпати).

Поки йшов у напрямку їжі, натрапив на кафе з в’єтнамською кухнею «Saigon», де можна скуштувати Бан Мі всього за 35 грн! Ох, як же я скучив за в’єтнамськими банмішечками ….. 😉

Скажу чесно, не пробував, може, наступного разу!

Після обіду зустрівся з Андрюхою, і разом ми піднялися на найвищу точку Львова — «Високий Замок»! Вид звідти просто приголомшливий! Захід сонця, що наближався, був неймовірним! 🙂

Апофеозом цього вечора стала екскурсія по найцікавіших закладах Львова. Десь можна смачно поїсти, приємно послухати музику, скуштувати львівського пива або скуштувати свіжоприготовані смажені реберця. Вирішили зупинитися в атмосферному кафе, де зазвичай збираються IT-шники 🙂 Незабаром до нас приєдналася ще пара друзів Анрюхіних. Як наслідок, вечір вдався і минув у розмовах про подорожі! 🙂

Наступного дня, проходячи повз візовий центр Канади, я побачив натовп із близько 100 осіб. Усі вони, ймовірно, подавали документи на отримання візи або вже забирали омріяну. Тоді я подумав про наших «заробітчан», але про це я хотів би написати окрему статтю.

У дорогу, до Європи…

Центральний автовокзал Львова виявився будівлею непривітного вигляду радянських часів. Всього через годину очікування мене зустрів щойно помитий автобус «East West Eurolines».

Так, справді, у рейсі брали участь два квитки за ціною 100 грн. Решта пасажирів сплатили повну вартість. Контингент — переважно трудові мігранти. У пошуках кращого життя вони вирушили на заробітки до Європи — хто до Польщі, хто до Чехії, хто до Німеччини….

З туристів — лише я та ще 5 польських студентів. Вони поверталися додому, але, найімовірніше, розважалися на вихідних у Львові.

Через півтори години ми вже були на кордоні. Нас висадили й відправили на паспортний контроль, а автобус поїхав проходити «сканування» на новенькому вантажному сканері. Принаймні, так припустили пасажири автобуса.

Наш багаж пройшов рентген, ми пред’явили паспорти, а попереду вже замаячило привітне європейське сонечко 🙂

Через деякий час я вже стояв біля віконця польського паспортного контролю, чекаючи на штамп «в’їзду». Оскільки я заздалегідь оформив собі біометричний паспорт,, то окремо оформляти візу для країн Євросоюзу мені не потрібно було.

На обидва кордони пішло трохи більше години, що, як казали пасажири, дуже, навіть надшвидко!

Наступні 10 годин ми їхали чудовими автобанами Польщі, періодично зупиняючись на заправках або місцях для стоянки далекобійників. Іноді туалети були безкоштовними, а іноді платними. Так, через відсутність польських грошей, довелося віддати цілий євро за послугу WC 🙂 Європа — і ціни тут європейські! Хоча за польські монетки я б витратив у 5 разів менше!

Між Польщею та Чехією нас зупинили поліцейські для перевірки документів. До ранку більше пригод не було, до Праги прибули точно за розкладом!

У наступних статтях я розповім про свої празькі пригоди 😉

Разом було витрачено:

• квитки Львів — Прага — Львів — $6,12;
• квитки Запоріжжя — Львів — Запоріжжя — $12;
• страховка – $4,71;
• хостел у Львові – $4;

що склало трохи більше $26.

Подорожувати бюджетно — це реально! 🙂

Дмитро Нікітін

Люблю подорожувати «дикерем», не в готелях за системою «все включено», а там, де рідко буває людина. Вперше вирушив у похід з наметами у 1997 році до Криму, у район «Блакитної затоки», і відтоді не можу зупинитися ;) Я оптиміст і намагаюся передати цей настрій оточуючим! Живи активно, цінуй кожен день, будь уважним до близьких, люби природу!